- наволочити
- -очу́, -о́чиш.Док. до волочити 4), 5).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
наволочити — НАВОЛОЧ|ИТИ (1*), ОУ, ИТЬ гл. Натащить чего л.: поганиi же ѿбивше двьри зажгоша цр҃квь. наволочивше лѣса. ЛН XIII–XIV, 123 об. (1238) … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
наволочити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
наволочений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наволочити … Український тлумачний словник